Колискова

Блоґ: Анна Мануляк

На добру ніч я знову плачу,
Плекаю любо новий біль.
На добру ніч — і на удачу -
Ножем знімаю з серця цвіль.

У темряві — не істерія! -
Дитинні почуття буджу.
Неначе деренчлива мрія,
У сновидіння заходжу.

Там завжди тихо, там мовчання
Гартує обережність двох.
Тоненьке вітру скавучання
Вигулькує у скрип епох.

На добру ніч, ні в чім не чутну,
Тобі волаю у лице:
Яке ти право мав забути,
Що згордував моїм гінцем?!

Зійшли зірки, мов піт з чола,
Та пізно нам бажати дива.
У шкіру вп'ялись вудила,
І я душусь у власнім співі.