Бунт у витверезнику

Хай пам’ятає кожен з нас,
Що настає наруги час,
Що місяць вже назавжди згас.
Останнє світло з серця лине.
 
І клякне недоречний спіх,
І тихшає блюзнірський сміх,
І більшає у світі лих...
І сльози з запахом полину
Течуть від доторку до тих,
Хто першим в темряві загине.
 
Горілкою залиті з тміну,
Спиртуємо свою провину:
П’ємо за тих, хто не врятує,
Але пробачить усіх нас.
А Бог святий нехай ратує
За цей жорстокий тьмяний час.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте