Дехто

Блоґ: Анна Мануляк

Хто б ти не був, послу хай.
Ким би не став, по чуй.
Я – мовчання тво є клаповухе;
Ти лиш дневі мене не даруй.

РозКОЛОшкай у власному серці
Мою зцілюючу босу міць.
ЗаТИСКай пазу рами інер-цій
Й тихо по ряд ля гай горілиць.

Я зустріну тебе на по розі
Сумом змучених кладовищ,
І з горя тиму від корозій
По-над-плети-вом-ти сячі тиш.

Хто б ти не був, дивись.
Ким би не став, по бач.
В пустці згорьованій мнись,
Але в себе прийми і не плач.