Дуальність
Присмерком все поснуло,
Майнуло
Вділ вздовж доріг.
Кроком бруківку ріжу
Хижо.
Бруківка зверта за ріг.
(За рогом – живу...)
Додому мене не пустиш;
Змусиш
Сльозами умити темні вікна.
Жбурну я цигарку в сходи.
Колоди
Поручня — у долоні. Звикну
(Безвихідь – одна...)
Мовчки чекати,
Що шати
Будинку осяє світло,
Коли хтось-то прийде воліти
Зігріти
Застуджене ліжко під „ELO”.
(Бо часу – чортма...)
Майнуло
Вділ вздовж доріг.
Кроком бруківку ріжу
Хижо.
Бруківка зверта за ріг.
(За рогом – живу...)
Додому мене не пустиш;
Змусиш
Сльозами умити темні вікна.
Жбурну я цигарку в сходи.
Колоди
Поручня — у долоні. Звикну
(Безвихідь – одна...)
Мовчки чекати,
Що шати
Будинку осяє світло,
Коли хтось-то прийде воліти
Зігріти
Застуджене ліжко під „ELO”.
(Бо часу – чортма...)
0 коментарів